-
1 free
1. adj1) вільний, незалежний2) що перебуває на волі, звільненийto set a bird free — випустити пташку (на волю, з клітки)
3) добровільний, невимушений4) незайнятий, вільний5) відкритий, без перешкод6) доступний7) необмежений (правилами)8) безплатний, безкоштовний (тж free of charge); дармовий9) неоплачуваний; вільний від видатків; ком., тж франко10) неприкріплений, незакріплений11) хім. незв'язаний12) щедрий, багатий, значний13) легкий, граціозний14) лінгв. нефіксований15) нейтральний16) тех. холостий17) мор. сприятливий, попутний (про вітер)18) спорт. вільний, без снарядівfor free — задарма; за чужий рахунок
free balloon — вільний (некерований) аеростат
F. Church — неконформістська церква; церква, відокремлена від держави
free hand — свобода дій; малюнок від руки
free labour — іст. праця вільних людей (не рабів); робітники, що не є членами профспілки
free lance — позаштатний журналіст (фотограф); вільний художник; безпартійний політик; людина незалежного способу мислення
free on board — амер. франко-вагон
free soil — амер., іст. вільний штат (де було заборонено рабовласництво)
free throw line — спорт. лінія штрафного кидка
free trade — безмитна торгівля; контрабанда
free will — свобода волі; філос. абсолютна свобода людської волі
2. adv1) безплатно, безкоштовно2) вільно3) мор. з попутним вітром3. v1) визволяти* * *I [friː] a1) вільний, незалежний2) який знаходиться на волі, вільний3) добровільний, вільний, без примусу4) незайнятий, вільний5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний6) необмежений, не обмежений правилами7) безплатний, даровийfree board and lodging — безплатне харчування е житло; неоплачуваний; кoм. франко; вільний від витрат
8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний10) щедрий11) невимушений, легкий, граціозний12) розпущений; вільний13) лiнгв. нефіксованийfree stress — вільний наголос; вільний, позиційно не обумовлений
14) cпeц. вільний; нейтральнийfree position — тex. нейтральне положення; холостий
free pulley — тex. холостий шків
free running — тex. холостий хід ( машини); aвт. рух накатом
15) cпopт. вільний ( про вправи)16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)II [friː] adv1) безплатно, безкоштовно2) = freely3) мop. з попутним вітром, без лавіруванняIII [friː] v1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь) -
2 free
I [friː] a1) вільний, незалежний2) який знаходиться на волі, вільний3) добровільний, вільний, без примусу4) незайнятий, вільний5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний6) необмежений, не обмежений правилами7) безплатний, даровийfree board and lodging — безплатне харчування е житло; неоплачуваний; кoм. франко; вільний від витрат
8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний10) щедрий11) невимушений, легкий, граціозний12) розпущений; вільний13) лiнгв. нефіксованийfree stress — вільний наголос; вільний, позиційно не обумовлений
14) cпeц. вільний; нейтральнийfree position — тex. нейтральне положення; холостий
free pulley — тex. холостий шків
free running — тex. холостий хід ( машини); aвт. рух накатом
15) cпopт. вільний ( про вправи)16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)II [friː] adv1) безплатно, безкоштовно2) = freely3) мop. з попутним вітром, без лавіруванняIII [friː] v1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь) -
3 light
1. n1) світло; освітлення2) освітленість; видимістьin a good light — добре освітлений; при доброму освітленні
3) (the light) денне світло; день, денний час4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощоthe greater light and the lesser light — бібл. сонце і місяць
5) військ. прожектор6) pl світлофор7) pl театр. рампа, вогні рампиbefore the lights — біля рампи, на сцені
8) полум'я; іскра9) pl дані; нові відомості, інформація10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання11) знаменитість, світило; світоч12) pl (розумові) здібності, можливості13) просвіт; вікно; шибка14) поет. зір15) pl розм. очі, банькиget out of the light — не заважайте, не застуйте; не стійте на моєму шляху
green light — амер., розм. «зелена вулиця»
to give the green light — дати «зелену вулицю», відкрити шлях
to put out smb.'s light — убити когось
to see the light — а) побачити світло, народитися; б) вийти з друку; в) прозріти; г) прийняти (якусь віру)
to stand in smb.'s light — заважати комусь, стояти у когось на шляху
2. adj1) світлий2) світлого кольору; блідий3) освітлювальний4) легкий, нетяжкийlight clothing — легкий (літній) одяг
as light as a feather (as air) — легкий, як пір'їна
5) граціозний, витончений, легкийlight of foot — прудкий, меткий
6) розрахований на невелике навантаження7) полегшеного типу, полегшенийlight machine-gun — ручний кулемет; полегшений станковий кулемет
8) неповновагий, неправильної вагиto give light weight — обважувати, недоважувати
9) несильний, м'який, ніжний, легкий10) неміцний (про напій)12) пухкий, розпушений, нещільний13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотнийlight applause — нетривалі (рідкі) оплески
15) неважкий, необтяжливий16) несуворий, легкий17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений18) веселий, безтурботний20) фон. ненаголошений (про звук, склад)21) слабкий (про наголос)light fingers — моторний; злодійкуватий
light hand — спритність; делікатність; тактовність
light heavy-weight — спорт. напівважка вага
light middleweight — спорт. перша середня вага; борець (боксер) першої середньої ваги
light of love — легковажна жінка; повія
light welter weight — спорт. перша півсередня вага; борець (боксер) першої півсередньої ваги
to make light of smth. — не надавати значення чомусь; не звертати уваги на щось; несерйозно ставитися до чогось
3. advлегкоlight come, light go — присл. легко прийшло, легко й пішло
4. v (past і p.p. lit, lighted)2) запалюватися (часто light up); загоратися3) засвічуватиto light a fire — розпалити вогонь; затопити піч
to light a cigarette — закурити, запалити цигарку
4) світити, присвітити (комусь)5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)6) опускатися, сідати; падати (on, upon)7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)light up — запалювати (цигарку тощо); запалювати світло; осяяти, пожвавити (про посмішку); світитися, палати (про очі)
* * *I [lait] n1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність5) аспект; сприйняття6) знаменитість, світило; світоч7) pl переконання, погляди; рівень8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)9) пoeт. зір; pl очіII [lait] a1) світлий3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубийIII [lait] v( light up) (lit, lighted [-id])1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)2) світити, посвітити ( кому-небудь)3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)IV [lait] a1) легкий, неважкийlight oil — cпeц. легкий нафтопродукт; моторний
light railway — вузькоколійна або тимчасова залізниця; під'їзна колія; вiйcьк. легкий, полегшеного типу
light automatic gun — ручний кулемет; вiйcьк. який має легке озброєння
2) неповновагий, неправильної ваги3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустийlight soil — пухкий ґрунт; легкий, духовий, який добре піднявся ( про тісто)
5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний8) легкий, чуткий ( про сон)9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)V [lait] adv VI [lait] v(lighted [-id], lit)1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)to light off a horse — спішитися, зійти з коня; (on, upon) опускатися, сідати; падати
3) ( into) нападати, накидатися -
4 нисходящий
прлг. низовий, низобіжний, (направляющийся книзу) додільний, (к земле) доземний; (понижающийся) падучий. [Лінія верхобіжна і низобіжна (Крим.)]. -щая гамма - низобіжна (падуча) гама. Дифтонги восходящие и -щие - дифтонги (двозвуки) підносні і спадні (Укр. Правопис), дифтонги (двозвуки) ростучі й падучі. -щий дымоход - додільний димохід. -щая линия родства - низобіжна лінія споріднення, низове коліно роду, (споріднення). По -щей линии - за низобіжною лінією, за низовим коліном. -щая прогрессия, мат. - спадна (падуча) прогресія. -щий ток, бот. - доземна течія. Ударение восходяшее и -щее - наголос підносний і спадний (Укр. Правопис), наголос ростучий і падучий.* * *2) в знач. прил. низхідни́й, спадни́й\нисходящийая ли́ния родства́ — низхідна́ лі́нія спорі́днення
\нисходящий ее ударе́ние — лингв. спадни́й (низхідни́й) на́голос
\нисходящийая интона́ция — лингв. спадна́ (низхідна́) інтона́ція
-
5 emphasis
n (pl emphases)1) наголос, підкреслюванняto lay special emphasis on (upon) smth. — надавати особливого значення чомусь, підкреслювати щось
2) лінгв. акцент, виділення3) друк. виділення в тексті (курсивом тощо)4) яскравість; різкість; виразність (жестів тощо)5) жив. різкість контурів* * *n; (pl- ses)1) підкреслення, наголос, емфаза; лiнгв. наголос, акцент; виділення; пoлiгp. виділення в тексті ( курсивом); видільний шрифт2) яскравість ( почуттів); різкість; виразність ( жестів); жив. різкість контурів -
6 grave
1. n1) могила2) перен. смерть; загибель3) надгробний камінь (пагорбок)4) яма (для зберігання овочів)5) префект, що обирається мешканцями6) управитель (маєтку тощо)7) фон. глухий наголос2. adj1) важливий, вагомий; серйозний2) загрозливий; тяжкий3) похмурий; сумний4) темний (про фарби)5) скромний (про наряди)6) поважний, статечний; стриманий7) впливовий, авторитетний8) низький (про тон)9) важкий, громіздкий3. v (past graved; p.p. graved, graven)1) гравіювати; витісувати; вирізувати, вирізьблювати2) зберігати, закарбовувати (в пам'яті)3) мор. чистити і смолити підводну частину судна* * *I n1) могилаII vmass grave — братська могила; смерть, загибель
apx. (graved [-d]; graved, graven)1) гравірувати; висікати; вирізувати2) запам'ятовувати, закарбувати ( у пам'яті)III n; грам. IV a1) серйозний, вагомий, важливий2) важкий, тяжкий, загрозливий (про звинувачення, хворобу)3) похмурий, сумний4) темний ( про фарби); скромний ( про вбрання)5) статечний, стриманийgrave person — урівноважена людина; серйозний, важливий; урочистий; повільний
6) впливовий, авторитетний8) гpaм. тупий ( про наголос); ненаголошенийV n; іст.префект, який обирається жителями; управляючий ( маєтком)VI v; мор. -
7 emphasis
n; (pl- ses)1) підкреслення, наголос, емфаза; лiнгв. наголос, акцент; виділення; пoлiгp. виділення в тексті ( курсивом); видільний шрифт2) яскравість ( почуттів); різкість; виразність ( жестів); жив. різкість контурів -
8 grave
I n1) могилаII vmass grave — братська могила; смерть, загибель
apx. (graved [-d]; graved, graven)1) гравірувати; висікати; вирізувати2) запам'ятовувати, закарбувати ( у пам'яті)III n; грам. IV a1) серйозний, вагомий, важливий2) важкий, тяжкий, загрозливий (про звинувачення, хворобу)3) похмурий, сумний4) темний ( про фарби); скромний ( про вбрання)5) статечний, стриманийgrave person — урівноважена людина; серйозний, важливий; урочистий; повільний
6) впливовий, авторитетний8) гpaм. тупий ( про наголос); ненаголошенийV n; іст.префект, який обирається жителями; управляючий ( маєтком)VI v; мор. -
9 правильный
I. 1) (чаще о суждениях, образе действий) справедливий, правдивий, слушний. -ное замечание, соображение, заключение, -ная догадка - слушна (справедлива) увага, справедливе (правдиве, слушне) мірковання, справедливий (правдивий, слушний) висновок, справедливий (правдивий) здогад. -ный диагноз - правдива діягноза. -ное понятие - правдиве розуміння. -ный подход - добрий (додільний) підхід. -ное требование (законное) - справедлива, слушна вимога. -ные весы - справедлива, правдива вага;2) поправний, правильний, регулярний, ретельний (провинц. рехтельний), якслідний. -ная форма (снежинки) - правильна форма (сніжинки). -ные черты лица - доладні, правильні риси (пруги) обличчя. -ный перевод - правильний, вірний переклад. -ный слог - правильний, поправний склад. -ный чертёж, рисунок - поправний, ретельний, вірний рисунок, малюнок. -ное чередование ударений - правильне, регулярне чергування наголосів. -ное плодосменное хозяйство - регулярне плодозмінне господарство. -ный глагол, грам. - правильне, нормальне дієслово. -ный треугольник - правильний, рівнобічний трикутник.II. стерновий, кермовий, правильний. -ное перо (у птиц) - плав, плавок (-вка).* * *I пр`авильныйпра́вильний; ( основательный) слу́шний; ( соответствующий действительности) правди́вий; (такой, какой нужен) справедли́вий; ( не отступающий от норм) попра́внийII прав`ильныйпра́вильная дробь — мат. пра́вильний дріб
спец.прави́льний; ( рулевой) стернови́й, кермови́й -
10 weak
adj1) слабкий, слабий, кволий; тендітний2) поганий, недостатнійweak point (spot) — уразливе (слабке) місце
weak in intellect (in the head) — розумово неповноцінний; придуркуватий
3) нерішучий; безвільнийweak man — безвільна (нерішуча) людина
weak will — слабка воля; безвілля
4) непереконливий, необгрунтований, хиткийweak logic — слабка логіка, нелогічне міркування
5) рідкий, водянистий; неміцнийweak tea — слабкий (неміцний) чай
6) в'ялий, невиразний (про стиль тощо)7) збіднений (про горючу суміш)9) бірж, знижуваний (про ціни тощо)weak coal — гірн. крихке вугілля
weak hand — карт. слабка рука, погані карти
weak knees — безхребетність; легкодухість
weak picture — фот. блідий знімок
weak refraction — фіз. низьке променезаломлення
weak sister — амер., розм. боягуз
weak as water — слабенький; слабохарактерний
the weaker sex — слабка (прекрасна) стать (про жінок)
* * *[wiːk]a2) безвольний, нерішучий; нестійкий3) непереконливий, безпідставний, хиткийweak excuse — погане виправдання, непереконлива відмовка
4) рідкий, водянистий; некріпкийweak tea [coffee] — слабкий чай [-а кава]
weak wine — легке /некріпке/ вино
5) неефективний, неавторитетний6) нездатний7) невиразний, бідний ( про мову)8) гpaм. слабкийweak verb [declension, conjugation] — слабке дієслово [відмінювання, дієвідмінювання]
9) фон. ослаблений, редукований; слабкий, другорядний ( про наглос) -
11 light
I [lait] n1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність5) аспект; сприйняття6) знаменитість, світило; світоч7) pl переконання, погляди; рівень8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)9) пoeт. зір; pl очіII [lait] a1) світлий3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубийIII [lait] v( light up) (lit, lighted [-id])1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)2) світити, посвітити ( кому-небудь)3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)IV [lait] a1) легкий, неважкийlight oil — cпeц. легкий нафтопродукт; моторний
light railway — вузькоколійна або тимчасова залізниця; під'їзна колія; вiйcьк. легкий, полегшеного типу
light automatic gun — ручний кулемет; вiйcьк. який має легке озброєння
2) неповновагий, неправильної ваги3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустийlight soil — пухкий ґрунт; легкий, духовий, який добре піднявся ( про тісто)
5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний8) легкий, чуткий ( про сон)9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)V [lait] adv VI [lait] v(lighted [-id], lit)1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)to light off a horse — спішитися, зійти з коня; (on, upon) опускатися, сідати; падати
3) ( into) нападати, накидатися -
12 етичний релятивізм
ЕТИЧНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ - теоретичний принцип пізнання та інтерпретації феномена моралі і тип етичного вчення, що ним засновується. Методологічною засадою Е. р. є абсолютизація історичності моралі та відносності моральних поглядів, норм, кодексів. Е. р., особливо у його радикальних формах, заперечує моральні універсали, елімінує з етичної теорії проблему істини ("правильності" та, відповідно, хибності), відмовляється від спроб раціонального обґрунтування моральних настанов. Одна з основних особливостей Е. р. - наголос на конкретній соціокультурній та емотивно-психологічній детермінованості моральних поглядів і суджень, що позбавляє їх загальної "обов'язковості". Виникнувши у стародавні часи (школа скептиків), Е. р. прибирав різних форм - культур-антропологічний (Герсковіц), емотивно-ціннісний (Вестермарк), лінгвістичний (Геєр, Франкена), ситуаційний (Флетчер, Фут). У новітній етиці тенденція релятивізації моралі значно посилилась, а у філософії постмодернізму набула статусу визначального теоретичного конструкта: "контекстуальний релятивізм" Платта, "епістемологічний Е. р." Хармена. При цьому відбувається модернізація релятивістських постулатів - ідея непередбачуваності, випадковості моральних вчинків ("перспективізм"). Прихильники сучасного Е. р. вважають, що саме антинормативний, вільний від диктату абсолютів стиль морального мислення, який руйнує "репресивний образ" моральних настанов і всезагальних етичних формул, сприяє звільненню людини, зростанню її свободи. Втім багато в чому справедливе заперечення раціонально визначеної моральної нормативності й абстрактної "належності" у Е. р. обертається іншою метатеоретичною хибою - онтологізацією випадковості, наголошенням радикальної контекстності моральних вчинків. Опоненти Е. р. з огляду на це пропонують різні варіанти розв'язання дихотомії абсолютного і відносного у моралі: "комунікативна етика" (Апель, Габермас), ціннісний етичний консерватизм (Клюксен), етичний "комунітаризм" (Тейлор), які прагнуть подолати крайнощі Е. р., що нерідко використовується для виправдання морального нігілізму і вседозволеності. Антирелятивістські етичні концепції розробляють теоретичні засади філософії моралі, які не потребують подальшого обґрунтування (ідеї дискурсивної етики, макроетики взаємовідповідальності, конвенційної "внутрішньої" моралі тощо). В сучасній етико-філософській літературі спостерігається також спроба сформувати соціально верифікований варіант Е. р., використовуючи для цього ідеї суспільного договору та аргументи антропологічного характеру. Ці концепції відбивають суспільну потребу у "новій етиці", адекватній часу, вимогам "практичної філософії", етичної "меліорації" суспільства, сучасної виховної та освітньої діяльності.В. Пазенок
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский